Дошкільний навчальний заклад №34 "Золота рибка"








Сторінка вчителя-дефектолога

 

 

Інноваційна розвиваюча технологія  « Ребус-метод»

Лева Штернберга -

навчання читанню за допомогою складових піктограм

 

Кожна чотирирічна дитина мріє навчитися читати. Книжки, журнали, реклама. написи на вулицях і в телевізорі, на обгортках цукерок і на упаковках з іграшками - письмова мова оточує дитину скрізь, вона така бажана і на жаль, така незрозуміла! Маля з ентузіазмом відгукується на пропозицію дорослого повчитися читати, але! .. Але тут його чекає «завіса».
Виявляється, перш ніж хоч щось прочитати, потрібно довгий-довгий час вчити букви, вчити складні правила їх з'єднання, вчитися багато днів, тижнів, місяців, а читати так і не виходить! Добре ще, якщо дефектолог попався партнер, може пограти в різні ігри і вміє розповісти смішну історію «з життя букв». Читання від цього краще не стає, але заняття хоча б перестає бути до «позіхання»  нудним. От якщо можна було б - раз, і вже навчився! Раз, і вже прочитав! Раз, і навіть сам зрозумів прочитане слово! Мрія малюка!

Саме цю мрію дитини втілює мною використаний «Ребус-метод». За кілька хвилин навчитися читати, ще навіть не знаючи букв, практично зовсім без навчання. Нехай ще читати не цілі оповідання, і навіть не речення, а хоча б просто окремі слова. Нехай ще навіть не за допомогою букв, які так важкі для дитини, а поки лише за допомогою складових піктограм, як читали давні шумери. До читання розповідей дитині належить пройти весь довгий навчальний шлях - букви, потім склади, потім слова, потім словосполучення і речення, - все те, що пропонують інші методики. Але з технологією яку я використовую, малюк вже з першого заняття буде вчитися  читанню і головне: розуміти зміст прочитаного.

 

ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ РЕБУС-МЕТОДУ

Моя гра з дітьми має всього два правила.

Перше правило - як з цілого слова виділити на слух його перший звуковий склад (в слові МАСКА не першу букву еМ і не перший склад МАС, а саме перший склад МА). Для чотирирічної дитини це не становить проблем, і вже через дві-три хвилини малюк опановує моїм першим правилом.

Друге правило - як з декількох цілих слів, голосно і ритмічно виголошених вголос одне за іншим, виділити їх перші склади і зрозуміти нове слово.
Вже з перших хвилин першого ж заняття дітей захоплюють дивовижні перетворення одних слів до інших. Завдання дефектолога в ці хвилини - продемонструвати правила гри і утримати себе від непотрібних пояснень. Не потрібно пояснювати дитині, що таке звук, склад або звуковий склад. Не потрібно розповідати, якими і скількома буквами склад записується. Не потрібно навіть показувати картинки або предмети (можна дати зорову опору). Потрібно всього лише чітко й ритмічно, наче віршики, вимовити:

Маска - МА
Шишка - ШИ
Курка -  КУ
Ложка - ...


тут я  пропоную зробити маленьку питальну паузу. Нехай дитина зрозуміє, що його запрошують взяти участь у цій грі. Але чекати відповіді не треба, продовжуйте далі:
 

М'ячик - МЯ
Чайник - ЧА
Гілка – ГІ

Сітка - ...
Ручка - РУ
Жучка - ...

 

Дітям дуже подобається в цій усній грі грати з іменами:
 

Коля - КО
Маша - МА
Даша – ДА

Петя - ПЕ
Федя - ФЕ
Кіра - Кі   і т.д.

(Імена, зрозуміло, повинні бути знайомі дитині). Будь-яка доросла людина без труднощів підбере два-три десятки потрібних слів. Єдине, що необхідно враховувати: кожне слово повинне обов'язково починатися з наголошеного складу, тому , що в слові перший не наголошений склад важко виділяти дитині, він має інше звучання. (Мішок , Пісок).

Коли  дитина зрозуміла правило "маска - МА", можна переходити до наступного кроку. Знову ж таки не потрібно зайвих пояснень, потрібно лише чітко й ритмічно вимовити:
 

маска-маска - МА-МА
курка-чайник - КУ-...


 

Два слова - це зовсім легко. Складніше утримати в увазі три слова:
 

маска-шишка-наволочка - МА-ШИ- НА.
маска - листочок- наволочка - МА-ЛИ- НА

 

Як правило, діти 4-5 років досить легко з першого заняття вирішують на слух завдання з трьох слів. А ось завдання з чотирьох слів викликають труднощі навіть у шестирічок:

баба – рама – бочка – лялька …..бараболя

Діти забувають вихідні слова, втрачають послідовність звуків, намагаються "вгадати" кінцеве слово і часто помиляються. Позначається недолік концентрації уваги, невміння зосередитися. З одного боку, заради розвитку цих важливих якостей варто було б продовжувати такий усний тренінг.
Але можна і полегшити завдання, давши нарешті дитині зорову опору в
вигляді предметів або їх намальованих зображень.

 

       КУРКА-КУ              МАСКА-МА          ЛОЖКА-ЛО          ШИШКА - ШИ

 

                                                       МАСКА-МАСКА-    МАМА

При появі зримих об'єктів починається процес цього читання. Необхідно своєчасно і неодноразово вказати дітям напрямок читання. Без підказки дорослого діти намагаються називати елементи справа наліво, і помиляються з дивовижною постійністю.
 

Таким чином  моя роль, як  вчителя – дефектолога в цій технології зводиться до самих найпростіших дій. Ніяких складних пояснень, ніяких довгих підготовчих етапів, ніяких багатосерійних рольових сюжетів, що застосовують сьогодні педагоги з єдиною метою розважити нудьгуючого на занятті малюка , зробити заняття цікавим. В "Ребус-методі" діти досить захоплені самим процесом читання, і процес цей дітям подобається.

Звичайно ж, не всі діти однаково успішні в навчанні. Якщо я веду заняття з цілою групою дітей, то найбільш кмітливі й активні малюки стають «зразком» для невстигаючих дітей:  «роби як вони, дожени їх , випереди їх, змагайся з ними».

Якщо ж я займаюся лише з однією дитиною, і та раптом не зрозуміла правила гри - що ж, завжди можна зупинитися і відкласти до наступного разу. Дуже може бути, що дана дитина ще занадто мала для подібних вправ, ще не розуміє, що такий початок слова і чого взагалі хоче від нього домогтися дорослий.

                              

КАТЕГОРИЧНО НЕ РЕКОМЕНДУЮ

Займатися подібними іграми з дітьми, чиї мовні навички та поняття ще не сформувалися. Так, наприклад, трирічні діти здатні серйозно перенести правила скорочення слів в побутове спілкування і спровокувати цим штучну затримку мовного розвитку. Якщо ж дитині для оволодіння "Ребус-методом" ще не вистачає пам'яті, уваги, абстрактного мислення, і, якщо хочете, почуття гумору - це може спостерігатися і в чотири, і в п'ять, і навіть в шість років, - то з цією дитиною просто рано займатися читанням, складовим-піктографічним або тим більше фонемно-буквеним словотворенням. "Ребус-метод" є одночасно і хорошою тренуючою і точною тестуючою вправою.
 

 

                                     УСНІ РЕБУС - ПРИКЛАДИ.
Усні ребуси швидко розвивають почуття ритму у дитини, її увагу і концентрацію. Дорослих також розважає  вирішувати такі ребуси на слух. Для усної гри наводжу приклади ребусів.

САМІ ПРОСТІ - З ДВОХ СЛІВ
маска-маска - МА-МА
курка-чайник - ...
шишка – наволочка -…
дятел-дятел
ручка-кактус
ванна-заєць


СКЛАДНІ ДЛЯ РОЗУМІННЯ - СЛОВА У МНОЖИНІ
дівчинка-тигр
ножиці-гиря
голуб-риба
гусак-бик
ножиці-риба
люстра-диск
листок-сир
качка-сир

 

ПРОСТІ РЕБУСИ З ТРЬОХ СЛІВ

маска-шишка-наволочка
маска-листочок-наволочка
рак-кепка-тапки

гиря-тапки-рак
тигр-шишка-наволочка
гиря-тапки-риба
пальма-кепка-тигр

кактус-черепаха-ліс

маска-люстра-кит
курка-лампа-кит
робот-листочок-кит

Будь-який дорослий може скласти свої ребуси. Лише одне потрібно
не забувати: кожне слово-картинка має починатися з наголосу: кішка,
але не кошеня.
                                  ЗВУКО-АРТИКУЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

У своїй роботі використовую звуко - артикуляційну таблицю для вивчення звуків і букв. Дитина отримує з допомогою  таблиці додаткову опору для розширення кута зору. Метою навчального процесу має стати не заучування графічних знаків, а развиток м'язового і психічного апарату дитини.

У таблиці всі звуки згруповані за артикуляторними ознаками. Кожна кольорова група відрізняється від інших за способом і місцем утворення звуку. Цей прийом дозволяє сконцентрувати увагу дитини на роботу мовного апарату. Адже у взаємозв'язку "рух-звук-буква" рух артикуляційних органів первинний, звук вторинний, а буква займає лише третє місце.

 

Таблиця читається в рядок зліва направо, в стовпчик зверху вниз або "драбинкою". Найважливіше, що дитина з самого початку розуміє в таблиці - що звуки відрізняються за артикуляторними ознаками, і що ці ознаки записуються різними комбінаціями букв.

Прочитайте дитині вголос будь-яку частину таблиці і при цьому показуйте на відповідні літери. Читайте швидко, ритмічно, з чіткою артикуляцією. При знайомстві з таблицею Ви повинні буквально вести дитину. Візьміть її за витягнутий пальчик і, називаючи звук, показуйте пальчиком на літери. Дуже скоро дитина буде в змозі вимовляти окремі частини таблиці разом з Вами "хором" - не тому, що вона уже вивчила букви, а тому що запам'ятала ритмічну закономірність і послідовність звуків. Саме ця послідовність допоможе дитині в стовпчику, наприклад ГЬ-ГЯ-ГE-ГЮ-ГИ-ГІ, знайти заданий Вами звук, наприклад ГЮ.

Не чекайте, що дитина з першого ж заняття стане повторювати звуки безпомилково. З самого початку дитина невпевнена, вона робить помилки, і Ви не повинні поправляти кожну неправильність. Якщо Ви промовляєте таблицю "хором" разом з дитиною, то вона сама зауважує свої помилки і наступного разу спробує їх виправити.

Для одного заняття достатньо 4-5 хвилин роботи з таблицею, не більше. Не треба працювати відразу з усією таблицею - вона занадто велика, і маленькі діти не здатні відразу запам'ятати таку кількість об'єктів. Виберіть для початку яку-небудь одну кольорову групу - можете навіть запитати малюка, який колір особисто йому найбільше подобається.

Не прагніть до негайного результату. Враховуйте, що основним завданням таблиці є не заучування букв, а артикуляторний і ритмічний тренінг. Заучування літер виявиться лише "побічним продуктом", до якого дитина мимоволі прийде в результаті регулярних повторів.

Включення в заняття з таблицею елементів логоритміки дає дефектологу можливість, якщо він здатний на це, перетворити урок читання в рухливі вправи, з'єднати їх з програмою елементарного музикування.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Використання ігрової технології робить навчальний процес цікавим, захопливим, сприяє появі активного пізнавального інтересу. На таких заняттях складається особлива атмосфера - з елементами творчості та вільного вибору. Розвивається уміння працювати, перемагати. Часто це вимагає від малюків подолання власної сором`язливості та нерішучості, невіри у свої сили. Таким чином розвивається не тільки інтелект, а й емоційно-вольова сфера особистості, формується адекватна самооцінка.

Інноваційна технологія , яку я вдало підібрала до групи дітей з ЗПР, ЛРВ, ЗМР залучає до активної роботи кожного малюка (на відміну від пасивного слухання). Під час гри інтелектуально пасивні діти виконують обсяг роботи, недосяжний для них у звичайній навчальній ситуації. Моя робота за описаною технологією «Ребус-методу» дозволяє вирішити проблему сумісності для дітей із різними  темпераментами. Не секрет, що при швидкому темпі ведення гри-заняття, діти флегматики та меланхоліки (резедуально-органічний генез)  губляться, не встигають стежити за думкою дефектолога та виконувати всі завдання. Сповільнений темп заняття-гри, навпаки, примушує нудьгувати холериків. А ось завдяки «Ребус-методу» всі дітлахи працюють в одному темпі, тягнучись один за одним, промовляючи вголос, чітко і голосно слова. Неодноразове опрацювання дозволяє засвоїти майже всі піктограми даної технології.

На завершення хотілося б навести ще один вагомий аргумент на користь необхідності найактивнішого використання елементів гри «Ребус-методу» у навчальному процесі. Подивіться в очі дітям, які виходять з ігрового заняття з дефектологом, і…..самого вчителя-дефектолога. Перед вами - люди, котрі отримали радість від праці. Що тоді «УСПІХ» , якщо не це?!

 

 

 

Список літератури

 

1.Л. Штернберг . Ігрова технологія « Ребус- метод»

2.http://foto.mail.ru/mail/lew_sternberg/3/4.html

3.http://www.rebus-metod.net